вівторок, 9 березня 2021 р.

Польська кухня

 



Польська національна кухня достатньо різноманітна і оригінальна. За багатьма компонентами вона подібна до української та російської кухонь, використовуючи, втім, і привнесені елементи кулінарної традиції німецьких і прибалтійських народів. Страви зазвичай дуже ситні, кількість приправ і спецій невелика, але використовуються вони з великим умінням.
З м’ясних страв добре відомі знамениті ковбаси, шинка з хріном, печеня з телятини, запечена з картоплею корейка під цибульним соусом, телячі мізки із зеленню, смажений рубець з вареними овочами «фляки», тушковані в сметані з томатами і червоним перцем курчата, смажена качка «качка», капуста з копченою грудинкою «пожіброда», гусак з яблуками «гес», м’ясо в сметанному соусі «зраж», фарширована гусяча шийка, паштет із зайця, свиняча котлета «котлет шабові», свиняча нога з гороховим пюре «голонка» , печеня з дикого кабана і знаменитий «бігос» — блюдо з різноманітних сортів м’яса і квашеної капусти. Перевага віддається смаженим стравам.
Польща — «країна супів», тут їх сотні і сотні видів. З овочевих супів хороший борщ «Ботвинків», суп з капусти «капусняк», суп з картоплі, овочів і крупи — «крупняк», бульйон з кнедликами і шматочками м’яса «росол», суп з локшиною «зачерка» і сметанний суп «зурек» . Не менш цікаві суп з гусячої крові «черніна», щі по-польськи, суп з свіжих огірків і різноманітні борщі.
Дуже популярні і страви з риби — знаменита печена щука, печена риба з хроном, салат з оселедця, оселедець в сметанному соусі, короп по-польськи (голова коропа подається окремо і вважається святковою стравою), короп, лин або лящ в соусі по-польськи, фрикадельки з риби в соусі з корнішонами, вуха мисливські, рулет з тріски або судака і т. д.
Гриби в Польщі дуже популярні як варені (служать обов’язковим елементом, наприклад, багатьох борщів), так і смажені, тушковані, солоні, мариновані та зі спеціями. Огірки подаються свіжонарізаних з медом, перцем або сметаною. Популярний салат з червоного буряка, салат картопляний з квасолею, оладки з гарбуза з ковбасою, салат з хрону і яблук, салат з червонокачанної капусти «капуста червона» і ін. Картопля подається в смаженому, вареному вигляді і у вигляді оладок з цибулею і сметаною. Найпопулярніша швидка польська страва — «запіканка», довга булочка, запечена з цибулею, сиром і грибами.
Вироби з тіста — неодмінний атрибут традиційного столу. Крім всім відомих клецек ( «пульпети»), які йдуть до багатьох страв, популярні сирні млинці «сирники», пироги з картоплею, сиром або грибами «пироги», лазанки зі шкварками, «вушка» з начинкою і т. д. Традиційним польським десертом є кекс «мазурек», «маковник», кренделі з маком, пісочний рулет з горіховою начинкою, пряники і пряники, а також джеми, торти і інша випічка.
 Дуже популярні безалкогольні напої — квас, киселі, і соки червоної і чорної смородини.
http://countries.turistua.com
Основні назви страв польською.

Супи

  • Chłodnik litewski — хлодник литовський: холодний білий суп з добавкою буряків і вареним яйцем; в польську кухню прийшов з Литви
  • Barszcz biały — білий борщ: приготований на заквасці з житнього борошна, з майораном, з картоплею, іноді з добавкою сметани
  • Barszcz czerwony — червоний борщ: на базі буряків, з добавкою овочів і сметани або з варениками
  • Żurek — журек: на хлібній заквасці, з картоплею, ковбасою або яйцем, іноді суп подається у хлібному батоні
  • Krupnik — крупник: на базі ячменю, з добавкою овочів і шматочків копченого м’яса
  • Kapuśniak — капусняк: на базі квашеної капусти
  • Zupa ogórkowa — суп з огірків: головна складова частина — квашені огірки
  • Zupa koperkowa — суп з кропу: овочевий суп з добавкою кропу
  • Rosół z kurczaka — курячий бульйон: бульйон з вареного курячого м’яса, з локшиною
  • Zupa pomidorowa — суп з помідорів: на базі помідорів, зазвичай з рисом або з локшиною
  • Grochówka — суп з гороху: на базі вареного гороху
  • Zupa grzybowa — грибний суп: головна складова частина — гриби, звичайно зі сметаною
  • Flaki wołowe — яловичі рубці: бульйон з кісток яловичини зі шматочками рубців, м’яса та овочів

Закуски

  • Smalec — смалець: приготований з сала з добавкою цибулі, майорану, іноді також з яблуком або сушеними сливками. Зазвичай подається з квашеними огірками як закуска перед головною стравою.
  • Śledzie w śmietanie — оселедець в сметані: солоний оселедець, часто з добавкою цибулі
  • Boczek ze śliwką — сало зі сливою: смажене сало фаршироване сушеними сливами
  • Tatar — татар: сира пропущена через м’ясорубку яловичина з цибулею і сирим жовтком

Головні страви — Яловичина і телятина

  • Eskalopki z cielęciny — ескалопкі з телятини: філе з телятини в тісті
  • Polędwiczki wołowe — яловичий філей: часто з грибним соусом
  • Ozór wołowy — яловичий язик: приготовані на пару м’які яловичі язики
  • Sztuka mięsa w sosie chrzanowym — шматок м’яса в соусі з хріну: варене яловиче м’ясо з соусом з хрону
  • Zrazy zawijane — яловичий рулет: яловичий рулет фарширований салом, квашеними огірками, цибулею або червоним перцем, политий гострим соусом

Головні страви — Свинина

  • Golonka w piwie — голонка в пиві: жирне, але смачне блюдо, іноді поливається пивом, завжди подається з хріном; баварське блюдо, дуже популярне в Польщі
  • Karkówka — каркувка: печена свинина
  • Kotlet schabowy — свиняча відбивна: панірована свиняча відбивна
  • Kiełbasa — ковбаса: особливо радимо спробувати білу ковбасу; найчастіше подається з квашеним огірком як закуска до пива чи горілки на природі
  • Żeberka w miodzie — грудинка в меді: смажена грудинка з медом

Головні страви — Птиця

  • Kaczka z jabłkami — качка з яблуками: печена качка з яблуками
  • Kurczak de volaille — курка «де волі»: шматочки курки, намазані маслом, фаршировані грибами і шматочками хліба; страва французької кухні
  • Wątróbki drobiowe — куряча печінка: зазвичай смажена, подається з цибулею

Інші м’ясні страви

  • Baranina — баранина: копчені або смажені на рашпері шматочки баранини; страва особливо популярна в гірських регіонах
  • Klopsiki — м’ясний рулет: часто в помідорному соусі
  • Bigos — бігос: смачна страва на базі капусти з добавкою овочів, грибів, шматочків ковбаси і копченого м’яса; традиційне польське блюдо
  • Dziczyzna — дичина: особливо популярні заєць, кабан, фазан
  • Fasolka po bretońsku — квасоля по-британськи: квасоля в помідорному соусі з добавкою ковбаси
  • Gołąbki — голубці: листя капусти фаршировані яловичим м’ясом і рисом; литовське блюдо
  • Kaszanka — кашанка: смажені на рашпері або печені шматочки ковбаси, приготовленої з гречаної каші та свининої крові
  • Szaszłyk — шашлик: смажене на рашпері м’ясо з добавкою овочів; кавказьке блюдо

Риба

  • Karp po żydowsku — короп по-єврейськи: короп в желе з родзинками; єврейське блюдо
  • Łosoś — лосось: зазвичай печений або варений в кроповому соусі
  • Pstrąg — форель: іноді подається в палаючому коньяку або іншому алкогольному напої
  • Sandacz — судак: зазвичай смажений або варений

Вегетаріанські страви

  • Pierogi — вареники: фаршировані капустою з грибами, сиром із картоплею (росіяни), м’ясом, фруктами
  • Naleśniki — млинці: фаршірофанние джемом, фруктами, сиром і так далі
  • Knedle — кнедлі: картопляні вареники фаршировані овочами, в основному сливами

Гарнір

  • Frytki — картопля фрі: популярний у всьому світі гарнір до м’яса та інших страв
  • Kopytka — вареники у формі копит: подаються зі сметаною
  • Kluski śląskie — силезькі вареники: приготовлені з вареної картоплі
  • Kasza gryczana — гречана каша: зазвичай подається з поджаристою скоринкою
  • Placki ziemniaczane — картопляні оладки: оладки з сирої картоплі, смажені на олії

Десерти

  • Faworki — фаворкі: тонкі і крихкі тістечка посипані цукровою пудрою
  • Galaretka — желе: фруктове желе, подається зі збитими вершками або з фруктами
  • Makowiec — Маковець: пиріг фарширований перемеленим маком
  • Pączki — пампушки: фаршировані фруктовим джемом
  • Sernik — сирник: пиріг на базі сиру
  • Szarlotka — шарлотка: яблучний пиріг, іноді подається зі збитими вершками або морозивом

Також можна переглянути сайт, де з відео пояснено приготування основних страв польскої кухні:

вівторок, 5 травня 2020 р.

Польська Конституція 3 травня: 8 цікавих фактів про першу конституцію в Європі

3 травня Польща відзначає День Конституції. Це свято на державному рівні започаткували в 1919 році.

YAVP.PL підготував добірку цікавих фактів про польську Конституцію, ухвалену 229 років тому.
Факт №1

Ухвалена 3 травня 1791 року в Польщі Конституція вважається є першим подібним документом в Європі і другим у світі. Американці випередили поляків на 4 роки, французи запізнилися на 4 місяці. 


Факт №2

Підготовка цієї Конституції зайняла близько 32 місяців, але діяла вона не більше 19 місяців.

Факт №3

Головний документ країни визначав польську державу як конституційну монархію, багато в чому копіюючи устрій Англії 18 століття. Також було проведено розділ влади на три гілки: законодавчу, виконавчу й судову. 

Головою держави визнавався народ, який мав право обирати особу, що керує державою від його імені. На новий регламент очікувала і робота самого сейму. Так, парламент поділявся на верхню палату (Сейм) і нижню (Сенат), головою Сенату визначався король, він мав один голос, який використовувався в спірних ситуаціях, а також міг бути ініціатором законів. При цьому Сенат міг заветувати ухвалення будь-якого закону.

Факт №4

Ухвалена Конституція змінила права регіональних депутатів. Брати участь у голосуваннях регіональних зборів дозволили тільки тим, хто мав землю і платив податок, здавав її в оренду або був близьким родичем землевласника. Також мали право голосувати ті, хто володів землею і ніс військову службу.

Факт №5

Перший пункт положень Конституції 1791 року стверджував, що панівною релігією в державі є католицизм, а перехід в іншу віру і поклоніння іншим богам підлягає покаранню за віровідступництво. У той же час держава визнавала наявність на території країни інших національностей, що мають інше віросповідання. Ці групи людей переходили під протекторат держави і були захищеними від гонінь.

Факт №6

Конституція від 3 травня 1791 року втратила чинність після поділу Польщі між Російською імперією, Пруссією та Австрією.

Факт №7

Державне свято День Конституції почали відзначати в Польщі 3 травня після ухвали Сейму від 29 квітня 1919 року.

Факт №8

З 1946 року святкування Дня Конституції було заборонене владою, і лише 6 квітня 1990 року Сейм знову відновив його. 

Зараз у Польщі діє Конституція, ухвалена 2 квітня 1997 року і схвалена на референдумі 25 травня того ж року. А всього у польській історії існувало дев’ять різних Конституцій, однак саме найперша, ухвалена в 1791 році, стала національним символом незалежності, прогресу, прагнення до розквіту та демократії.

середа, 15 квітня 2020 р.

Вісім польських традицій на Великдень

Великдень — найважливіше християнське свято. У Польщі перед святами вітрини магазинів прикрашені гілочками верби, пасхальними зайцями і курчатами, а в супермаркетах рушає кампанія знижок на продукти і товари, без яких на Великдень не обійтись.
Culture.pl розповідає про традиції і звичаї, без яких годі уявити польський Великдень, в тому числі про забуті пасхальні обряди.


Похорон Журека та оселедця й przywołówki, або великодні звичаї у Куявах.

Ця давня і, на жаль, забута традиція була найбільше поширена в селах регіону Куяви. Ще до середини ХХ століття поляки дотримувалися суворого посту, утримуючись від споживання не тільки м'яса, але й від кисломолочних продуктів і цукру В очікуванні Великодня люди харчувалися в основному оселедцем і пісним журеком (суп на основі ферментованої житньої муки). Якщо згадати, що Великий Піст триває 40 днів, то можна собі уявити, наскільки полякам ці страви набридали. Саме тому напередодні Великодня вони здійснювали обряд закопування журека й оселедця. Часто селяни ходили по селу з наповненими попелом горщиками і стукали по них. Попіл символізував печаль, тому спершу ним обмазували хати сусідів, а потім розбивали горщик, на знак завершення посту і наближення радісного дня Воскресіння Христового.

Серед жартівливих пісень виносили з дому та вішали на вербу, вирізаний з дерева або картону оселедець, а наповнену гарою лампочку закопували у землю або виливали. Після прощання з брудними стравами, люди поверталися для приготування рясних великодніх страв, які повинні були бути принесені в жертву у Велику суботу.

Цікаво, що традиція символічного похорону їжі існувала не тільки у поляків. Подібний звичай був також в іспанців. Якось напередодні Великого Посту король вирішив влаштувати для своїх підданих учту. Під час почастунку виявилося, що сардини, якими їх пригощали, були зіпсовані. Іспанці, котрі вже досить випили, анітрохи не засмутилися — навпаки, вирішили все перетворити на жарт і пішли «ховати» рибу, що згодом зобразив на своєму полотні «Похорони сардинки» видатний художник Франсиско Гойя.

Свячене

Практично в кожному польському домі напередодні Пасхи готують пасхальний кошик, який потім несуть до костелу на освячення. Там обов'язково повинні бути крашанки, ковбаса або шинка, хрін, цукровий баранчик і сіль. Маленькі плетені кошики прикрашають серветками, квітами, гілочками верби.


У пасхальний кошик кладуть шинку, ковбасу, яйця, цукрового баранчика і хрін. Фото Мацєй Ґоклон / East News



Відвідування костелу


За даними соціологічних опитувань, четверо із десяти поляків регулярно ходять на недільні богослуження. Напередодні Великодня віруючі, як правило, не обмежуються відвідуванням костелу раз на тиждень.

У Великий четвер у храмах згадують останню вечерю Христа з учнями. В цей день священики під час літургії омивають ноги дванадцятьом прихожанам, що символізує служіння людям. Цей обряд походить із Біблії: перед трапезою, яку Леонардо да Вінчі зобразив у монументальному розписі «Тайна вечеря», Ісус омивав ноги своїм дванадцятьом учням.
У Страсну П'ятницю Церква згадує страсті і розп'яття Ісуса. В цей день багато поляків беруть участь у Хресній Дорозі — богослуженні, під час якого віруючі роздумують про страждання й муки Христові.
Субота — день очікування. Навіть ті, хто вкрай рідко ходить до костелу, беруть «свєнцонку» (тобто великодній кошик) і йдуть до святині. Священики провадять освячення цілий день. В маленьких костелах — щогодини, у великих — кожних 15-20 хвилин. Якщо ви опинитеся у цей день у Польщі, то неодмінно побачите людей, котрі прямують до найближчого костелу з прикрашеними кошиками в руках.
Пізно ввечері в костелах здійснюється ритуал, який називають літургією світла. На дворі костелу спершу запалюють вогонь. Від нього священик запалює велику свічу — пасхал — і рисує на ній першу (альфа) й останню (омега) літери грецького алфавіту, а також рік святкування Пасхи. Потім у супроводі процесії він заходить у темний храм, проказуючи слова «Світло Христове». Від його пасхалу вірні, котрі прийшли на богослуження, запалюють свої свічки. Темний костел наповнюється світлом сотень свічок, хор починає співати старовинний пасхальний гімн «Exsultet».


Велика субота. Фото: Тимон Марковський /Agencja Gazeta




Святковий стіл

Пасхальний стіл — один із найбагатших у році. Якщо вам вдасться потрапити в польську сім'ю на святкову трапезу, то самі у цьому переконаєтеся: на столі обов'язково будуть крашанки, фаршировані яйця, багато різновидів вудженого і запеченого м'яса, біла ковбаса, журек, м'ясні рулети, паштети, оселедець... На Великдень готують також кілька десертів: дріжджову бабку (паску), сирну пасху (зі сиру, масла, яєць, цукру, родзинок і мигдалю), маковий штрудель, або ж маківник,  сирник й обов'язково — мазурок, плаский сухий перекладанець, прикрашений мармеладом, шоколадною поливою і сухофруктами.


Великодній сніданок
У великодню неділю вся сім'я збирається разом. Сніданок починається із ділення свяченим яйцем. Це нагадує різдвяну традицію ділення «облаткою» (прісним євхаристійним хлібом), коли всі бажають один одному добра і здоров'я.


Крашанки (писанки). Фото: Маріян Зубжицький / FOTORZEPA / FORUM

Повішення Юди

Як відомо з Біблії, один з учнів Ісуса, Юда Іскаріот, зрадив Христа. У XVIII столітті в деяких регіонах Польщі з'явився обряд «повішення Юди» за зраду. Люди робили зі соломи опудало Іскаріота, били його руками і ногами, смикали, волочили по вулицях, а потім вішали або топили в водоймі. Через агресію учасників дійства церква заборонила проведення ритуалу. Нині обряд «повішення Юди» зберігся лише в кількох селах Підкарпатського воєводства.

Зустрічі з близькими і друзями

Великдень — чудова нагода зустрітися з родиною та друзями. Неділю, як правило, поляки проводять за столом в сімейному колі, а на наступний день ходять в гості — зрозуміло, прихопивши зі собою якийсь почастунок. Понеділок після Великодня — вихідний, а ось у вівторок всі уже йдуть на роботу. У багатьох після свят залишається ще багато смаколиків, тому є нагода пригостити колег.

Обливаний понеділок

«Шьміґус-динґус» (śmigus-dyngus), або Обливаний понеділок (lany poniedziałek) — розвага другого дня свят. На Великодній понеділок у Польщі діти й молодь обливають одне одного водою. Колись хлопці у такий спосіб зачіпали молодих дівчат. Вважалося, що дівчина, котра промокла до нитки, невдовзі обов'язково вийде заміж. Нині традиція обливаного понеділка все рідше трапляється у великих містах, та у польських містечках і селах її ще можна побачити.
Джерело: https://culture.pl/ru/article/visim-polskih-velikodnih-tradiciy

Великодні традиції в Польщі

Найстарішим, найважливішим християнським святом в Польщі є Великдень і до нього залишилось усього кілька днів. Якщо порівнювати українські і польські великодні традиції, то віднайдемо багато схожих моментів, а попри те – дуже багато відмінних. І саме про них сьогодні говоритимемо.


Остання неділя перед Великоднем називається Пальмовою. У цей день поляки, згадуючи про прибуття Христа до Єрусалиму, святять в костелах пальми, тобто галузки верби, букшпану чи плодових дерев, оздоблені квітками з кольорового паперу, сушеними квітами чи травами. Символічно б’ючи близьких та знайомих пальмою, люди намагаються подарувати їм щастя та здоров’я на весь рік. Раніше пальми зачіплялось за образи чи вкладалось до вазонків, що мало охороняти помешкання від нещасть та заздрісних сусідів.
У деяких регіонах Польщі ще досі збереглась традиція робити високі пальми, які іноді сягають кількох метрів. Найбарвистіші можна побачити на Курпях (в одному з етнографічних регіонів), де навіть відбуваються конкурси на найвищу та найяскравішу пальму.
Впродовж Великого Тижня найбльше значення мають три останні дні, так зване Пасхальне Тридення (Triduum Paschalne). Воно завершуєтся урочистою вечірнею (Wigilia Paschalna), яка є найважливішою у всьому літургійному році і відбувається в суботу.
Великодня Субота є днем радісного очікування, коли освячують вогонь, воду та їжу. Традиція освячувати вогонь та воду має ще дохристиянське коріння. У 15 ст. цю традицію католицька церква прийняла та надала їй більш християнського значення. Вогонь символізує світло Христа, очищення та має на меті відігнати злі сили. Подібну символіку має і вода, якою після освячення скроплювали помешкання та сільськогосподарських тварин, іноді – пили та кропили нею поля.
Що ж поляки кладуть до великоднього кошика, який навіть має окрему назву –święcone або święconka?
Передовсім це баранчик із червоною хоругвою із хрестом, який символізує Воскреслого Христа, і Його перемогу над смертю. Якщо ж баранчик зроблений із цукру, шоколаду чи марципану (колись – із масла) то він символізує покірність і лагідність. У великодньому кошику нодмінно мають бути яйця (писанки та крашанки), як символ початку, воскресіння і відродження. Яйце – це перший та найважливіший великодній частунок. Адже саме із нього розпочинається великодній сніданок. В Польщі здавна використовувались різні техніки оздоблення великодніх яєць – за допомогою нанесення візерунків із воску, видряпування, обклеювання кольоровими нитками, а також наклеювання витинанок з паперу (ловіцьких взорів).


Хліб, який святять на Великдень, символізує Христа, як “живий хліб, який зійде з неба” (зазвичай освячують таку кількість хліба, аби вистачила для всіх членів родини під час великоднього сніданку). Великодня бабка (оскільки вона є дріжджовою) є символом зростання віри, надії та любові. М’ясо (шинка чи ковбаса) яке кладуть до великоднього кошика має приносити здоров’я та достаток, а хрін – міць та силу (водночас символізує муки Христа). До великодніх кошиків кладуть також сир (символ порозуміння поміж людиною та природою), сіль та перець, які дозволяють відлякувати злі сили. Кошик поляки прикривають білою серветкою і оздоблюють галузками букшпану.

Великодня Неділя розпочинається із резурекції (з лат. resurrectio – воскресіння) – урочистої літургії, поєднаної із процесією. Це день зустрічі із найближчими родичами, спершу під час великоднього сніданку, потім – підчас великоднього обіду. Якщо говорити про великодні страви, то найпопулярнішою першою стравою на великодньому столі є журек, тобто суп на заквасі із житнього борошна, до якого додається яйце, білка ковбаса та картопля. Подекуди на Великдень готують бігос із квашеної капусти. Найсмачнішим вважається бігос, який готували впродовж кількох днів, адже під час багаторазового підігрівання він отримує свій нeповторний запах та смак. На Великдень готується багато (мабуть, найбільше) страв із яєць, а також багато випічки. Окрім бабки на Великдень в Польщі печуть мазурки – тонкі коржі пісочного тіста покриті масою із карамелі, шоколаду чи горіхів. Печуть також маківники та чи сирники.
Але великодні святкування не обмежують лишень неділею. Слід згадати і про великодній понеділок, або ж śmigus-dyngus. Це день, в якому прийнято поливати одне одного водою (щось знайоме, чи не так?). Як свідчить сама назва ця традиція постала із поєднання двох обрядів. Перший із них, тобто “śmigus” полягав на поливанні незаміжніх дівчат водою. Дівчат, які не хотіли виходити заміж, хлопці могли символічно вдарити галузкою верби. Дівчата могли відкупитись від обливання, а тому дарували хлопцям крашанки. У такий спосіб виник звичай, що отримав назву “dyngus”.
Приблизно у ХІХ ст ці дві назви злились в одну, а звичай обливання близьких і рідних водою з метою захисту від хворіб зберігся і до сьогодні.

четвер, 12 березня 2020 р.

Під час карантину  тут буде публікуватись теоретична інформація окремо для кожної паралелі класів (5kl, 6kl, 7kl, 8kl, 9kl). 

Також на окремих вкладках будуть розміщуватись практичні завдання (5kl ćwiczenia, 6kl ćwiczenia, 7kl ćwiczenia, 8kl ćwiczenia, 9kl ćwiczenia), які Вам потрібно буде виконувати письмово і скидати мені фото на вайбер/телеграм чи використовуючи  інший спосіб. (Справа є віконечко для зворотнього зв'язку).


Якщо ви чогось не розумієте, пишете в коментарях під публікацією тут, або у месенджери. Як Вам зручно.