Вісім польських традицій на Великдень

Великдень — найважливіше християнське свято. У Польщі перед святами вітрини магазинів прикрашені гілочками верби, пасхальними зайцями і курчатами, а в супермаркетах рушає кампанія знижок на продукти і товари, без яких на Великдень не обійтись.

Culture.pl розповідає про традиції і звичаї, без яких годі уявити польський Великдень, в тому числі про забуті пасхальні обряди.

Похорон Журека та оселедця й przywołówki, або великодні звичаї у Куявах.

Ця давня і, на жаль, забута традиція була найбільше поширена в селах регіону Куяви. Ще до середини ХХ століття поляки дотримувалися суворого посту, утримуючись від споживання не тільки м'яса, але й від кисломолочних продуктів і цукру В очікуванні Великодня люди харчувалися в основному оселедцем і пісним журеком (суп на основі ферментованої житньої муки). Якщо згадати, що Великий Піст триває 40 днів, то можна собі уявити, наскільки полякам ці страви набридали. Саме тому напередодні Великодня вони здійснювали обряд закопування журека й оселедця. Часто селяни ходили по селу з наповненими попелом горщиками і стукали по них. Попіл символізував печаль, тому спершу ним обмазували хати сусідів, а потім розбивали горщик, на знак завершення посту і наближення радісного дня Воскресіння Христового.

Серед жартівливих пісень виносили з дому та вішали на вербу, вирізаний з дерева або картону оселедець, а наповнену гарою лампочку закопували у землю або виливали. Після прощання з брудними стравами, люди поверталися для приготування рясних великодніх страв, які повинні були бути принесені в жертву у Велику суботу.

Цікаво, що традиція символічного похорону їжі існувала не тільки у поляків. Подібний звичай був також в іспанців. Якось напередодні Великого Посту король вирішив влаштувати для своїх підданих учту. Під час почастунку виявилося, що сардини, якими їх пригощали, були зіпсовані. Іспанці, котрі вже досить випили, анітрохи не засмутилися — навпаки, вирішили все перетворити на жарт і пішли «ховати» рибу, що згодом зобразив на своєму полотні «Похорони сардинки» видатний художник Франсиско Гойя.

Свячене

Практично в кожному польському домі напередодні Пасхи готують пасхальний кошик, який потім несуть до костелу на освячення. Там обов'язково повинні бути крашанки, ковбаса або шинка, хрін, цукровий баранчик і сіль. Маленькі плетені кошики прикрашають серветками, квітами, гілочками верби.

У пасхальний кошик кладуть шинку, ковбасу, яйця, цукрового баранчика і хрін. Фото Мацєй Ґоклон / East News

Відвідування костелу

За даними соціологічних опитувань, четверо із десяти поляків регулярно ходять на недільні богослуження. Напередодні Великодня віруючі, як правило, не обмежуються відвідуванням костелу раз на тиждень.

У Великий четвер у храмах згадують останню вечерю Христа з учнями. В цей день священики під час літургії омивають ноги дванадцятьом прихожанам, що символізує служіння людям. Цей обряд походить із Біблії: перед трапезою, яку Леонардо да Вінчі зобразив у монументальному розписі «Тайна вечеря», Ісус омивав ноги своїм дванадцятьом учням.

У Страсну П'ятницю Церква згадує страсті і розп'яття Ісуса. В цей день багато поляків беруть участь у Хресній Дорозі — богослуженні, під час якого віруючі роздумують про страждання й муки Христові.

Субота — день очікування. Навіть ті, хто вкрай рідко ходить до костелу, беруть «свєнцонку» (тобто великодній кошик) і йдуть до святині. Священики провадять освячення цілий день. В маленьких костелах — щогодини, у великих — кожних 15-20 хвилин. Якщо ви опинитеся у цей день у Польщі, то неодмінно побачите людей, котрі прямують до найближчого костелу з прикрашеними кошиками в руках.

Пізно ввечері в костелах здійснюється ритуал, який називають літургією світла. На дворі костелу спершу запалюють вогонь. Від нього священик запалює велику свічу — пасхал — і рисує на ній першу (альфа) й останню (омега) літери грецького алфавіту, а також рік святкування Пасхи. Потім у супроводі процесії він заходить у темний храм, проказуючи слова «Світло Христове». Від його пасхалу вірні, котрі прийшли на богослуження, запалюють свої свічки. Темний костел наповнюється світлом сотень свічок, хор починає співати старовинний пасхальний гімн «Exsultet».

Велика субота. Фото: Тимон Марковський /Agencja Gazeta

Святковий стіл

Пасхальний стіл — один із найбагатших у році. Якщо вам вдасться потрапити в польську сім'ю на святкову трапезу, то самі у цьому переконаєтеся: на столі обов'язково будуть крашанки, фаршировані яйця, багато різновидів вудженого і запеченого м'яса, біла ковбаса, журек, м'ясні рулети, паштети, оселедець... На Великдень готують також кілька десертів: дріжджову бабку (паску), сирну пасху (зі сиру, масла, яєць, цукру, родзинок і мигдалю), маковий штрудель, або ж маківник,  сирник й обов'язково — мазурок, плаский сухий перекладанець, прикрашений мармеладом, шоколадною поливою і сухофруктами.

Великодній сніданок

У великодню неділю вся сім'я збирається разом. Сніданок починається із ділення свяченим яйцем. Це нагадує різдвяну традицію ділення «облаткою» (прісним євхаристійним хлібом), коли всі бажають один одному добра і здоров'я.

Крашанки (писанки). Фото: Маріян Зубжицький / FOTORZEPA / FORUM

Повішення Юди

Як відомо з Біблії, один з учнів Ісуса, Юда Іскаріот, зрадив Христа. У XVIII столітті в деяких регіонах Польщі з'явився обряд «повішення Юди» за зраду. Люди робили зі соломи опудало Іскаріота, били його руками і ногами, смикали, волочили по вулицях, а потім вішали або топили в водоймі. Через агресію учасників дійства церква заборонила проведення ритуалу. Нині обряд «повішення Юди» зберігся лише в кількох селах Підкарпатського воєводства.

Зустрічі з близькими і друзями

Великдень — чудова нагода зустрітися з родиною та друзями. Неділю, як правило, поляки проводять за столом в сімейному колі, а на наступний день ходять в гості — зрозуміло, прихопивши зі собою якийсь почастунок. Понеділок після Великодня — вихідний, а ось у вівторок всі уже йдуть на роботу. У багатьох після свят залишається ще багато смаколиків, тому є нагода пригостити колег.

Обливаний понеділок

«Шьміґус-динґус» (śmigus-dyngus), або Обливаний понеділок (lany poniedziałek) — розвага другого дня свят. На Великодній понеділок у Польщі діти й молодь обливають одне одного водою. Колись хлопці у такий спосіб зачіпали молодих дівчат. Вважалося, що дівчина, котра промокла до нитки, невдовзі обов'язково вийде заміж. Нині традиція обливаного понеділка все рідше трапляється у великих містах, та у польських містечках і селах її ще можна побачити.
Джерело: https://culture.pl/ru/article/visim-polskih-velikodnih-tradiciy

Великодні традиції в Польщі

Найстарішим, найважливішим християнським святом в Польщі є Великдень і до нього залишилось усього кілька днів. Якщо порівнювати українські і польські великодні традиції, то віднайдемо багато схожих моментів, а попри те – дуже багато відмінних. І саме про них сьогодні говоритимемо.

Остання неділя перед Великоднем називається Пальмовою. У цей день поляки, згадуючи про прибуття Христа до Єрусалиму, святять в костелах пальми, тобто галузки верби, букшпану чи плодових дерев, оздоблені квітками з кольорового паперу, сушеними квітами чи травами. Символічно б’ючи близьких та знайомих пальмою, люди намагаються подарувати їм щастя та здоров’я на весь рік. Раніше пальми зачіплялось за образи чи вкладалось до вазонків, що мало охороняти помешкання від нещасть та заздрісних сусідів.

У деяких регіонах Польщі ще досі збереглась традиція робити високі пальми, які іноді сягають кількох метрів. Найбарвистіші можна побачити на Курпях (в одному з етнографічних регіонів), де навіть відбуваються конкурси на найвищу та найяскравішу пальму.

Впродовж Великого Тижня найбльше значення мають три останні дні, так зване Пасхальне Тридення (Triduum Paschalne). Воно завершуєтся урочистою вечірнею (Wigilia Paschalna), яка є найважливішою у всьому літургійному році і відбувається в суботу.

Великодня Субота є днем радісного очікування, коли освячують вогонь, воду та їжу. Традиція освячувати вогонь та воду має ще дохристиянське коріння. У 15 ст. цю традицію католицька церква прийняла та надала їй більш християнського значення. Вогонь символізує світло Христа, очищення та має на меті відігнати злі сили. Подібну символіку має і вода, якою після освячення скроплювали помешкання та сільськогосподарських тварин, іноді – пили та кропили нею поля.

Що ж поляки кладуть до великоднього кошика, який навіть має окрему назву –święcone або święconka?
Передовсім це баранчик із червоною хоругвою із хрестом, який символізує Воскреслого Христа, і Його перемогу над смертю. Якщо ж баранчик зроблений із цукру, шоколаду чи марципану (колись – із масла) то він символізує покірність і лагідність. У великодньому кошику нодмінно мають бути яйця (писанки та крашанки), як символ початку, воскресіння і відродження. Яйце – це перший та найважливіший великодній частунок. Адже саме із нього розпочинається великодній сніданок. В Польщі здавна використовувались різні техніки оздоблення великодніх яєць – за допомогою нанесення візерунків із воску, видряпування, обклеювання кольоровими нитками, а також наклеювання витинанок з паперу (ловіцьких взорів).

Хліб, який святять на Великдень, символізує Христа, як “живий хліб, який зійде з неба” (зазвичай освячують таку кількість хліба, аби вистачила для всіх членів родини під час великоднього сніданку). Великодня бабка (оскільки вона є дріжджовою) є символом зростання віри, надії та любові. М’ясо (шинка чи ковбаса) яке кладуть до великоднього кошика має приносити здоров’я та достаток, а хрін – міць та силу (водночас символізує муки Христа). До великодніх кошиків кладуть також сир (символ порозуміння поміж людиною та природою), сіль та перець, які дозволяють відлякувати злі сили. Кошик поляки прикривають білою серветкою і оздоблюють галузками букшпану.

Великодня Неділя розпочинається із резурекції (з лат. resurrectio – воскресіння) – урочистої літургії, поєднаної із процесією. Це день зустрічі із найближчими родичами, спершу під час великоднього сніданку, потім – підчас великоднього обіду. Якщо говорити про великодні страви, то найпопулярнішою першою стравою на великодньому столі є журек, тобто суп на заквасі із житнього борошна, до якого додається яйце, білка ковбаса та картопля. Подекуди на Великдень готують бігос із квашеної капусти. Найсмачнішим вважається бігос, який готували впродовж кількох днів, адже під час багаторазового підігрівання він отримує свій нeповторний запах та смак. На Великдень готується багато (мабуть, найбільше) страв із яєць, а також багато випічки. Окрім бабки на Великдень в Польщі печуть мазурки – тонкі коржі пісочного тіста покриті масою із карамелі, шоколаду чи горіхів. Печуть також маківники та чи сирники.

Але великодні святкування не обмежують лишень неділею. Слід згадати і про великодній понеділок, або ж śmigus-dyngus. Це день, в якому прийнято поливати одне одного водою (щось знайоме, чи не так?). Як свідчить сама назва ця традиція постала із поєднання двох обрядів. Перший із них, тобто “śmigus” полягав на поливанні незаміжніх дівчат водою. Дівчат, які не хотіли виходити заміж, хлопці могли символічно вдарити галузкою верби. Дівчата могли відкупитись від обливання, а тому дарували хлопцям крашанки. У такий спосіб виник звичай, що отримав назву “dyngus”.

Приблизно у ХІХ ст ці дві назви злились в одну, а звичай обливання близьких і рідних водою з метою захисту від хворіб зберігся і до сьогодні.

Джерело: http://blog.school.karpaty.info/2016/03/24/velykodni-tradytsiji-v-polschi/